Вчені з’ясували, що мільйони горіхових дерев виросли в лісах тому, що білки, зануривши горіхи в землю, забували про свої схованках.
Деякі види білок відрізняються від інших умінням запасати горіхи на зиму, зариваючи їх в землі. Проте часто вони забувають, де саме знаходяться багато створені ними тайники. Незабаром запасені білками горіхи проростають і дають життя новим деревах.
Період ранньої весни, саме тоді, коли заховані білками плоди починають проростати і не можуть служити їм їжею, іноді стає для цих тварин найважчим часом. Білкам доводиться шукати альтернативну їжу так само, як і горіхи, багату білками, жирами і вуглеводами. Часто заміною стають нирки дерев, наприклад, сріблястого клена (Acer saccharinum), а також різні насіння, плоди і гриби. Крім того, білки в тропічних країнах можуть харчуватися комахами, яйцями і навіть невеликими птахами, ссавцями й жабами.
